РЕАЛИЗУЕТ ПРАВО НА СВОБОДУ СЛОВА ДЛЯ ВСЕХ, А НЕ ТОЛЬКО ДЛЯ ХОЗЯЕВ СМИ. Здесь можно публиковать комментарии не регистрируясь. Присылайте свои статьи через страницу "КОНТАКТЫ".
В Мелитополе продолжается рост числа адептов тоталитарной секты "Свидетели Иеговы". Одни жители Украины думают, что иеговисты - это одна из христианских деноминаций, другие вовсе не располагают никакой информацией об этой организации, третьи шарахаются от них, как от прокаженных.
Люди стали обращаться за помощью и консультациями даже в различные партийные организации города, не зная о существовании антисектантского центра "Диалог". Мы постараемся восполнить информационный голод и начиная с этой статьи, опубликуем ряд материалов о секте "Свидетели Иеговы", их вероучении, роли в обществе.
Втручання Свідків Єгови в навчальні заклади
Не зважаючи на те, що держава відділена від церкви, в тому числі і від інших релігійних течій, набуває поширеного явища втручання неорелігійних організацій в учбові заклади та навчально-виховний процес. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що маючи власний приклад діяльності секти „Білого Братства”, та знаючи усі можливі наслідки діяльності подібних організацій, в Україні й досі не сформовано чіткого ставлення до цієї проблеми. І як тому приклад, учбові заклади стали простором вербувальної діяльності неорелігійних організацій. Серйозною проблемою навчальних закладів є те, коли адепт секти виступає класним керівником.
В даному разі ми взяли за приклад вчителя початкових класів ЗОСШ № ХХХ м. Миколаєва, що був членом організації „Свідки Єгови”, як найбільш життєвий та характерний випадок, що яскраво змальовує усі недоліки та проблеми пов’язані з цим. В цьому контексті актуально постає наступне питання: чому може навчити дітей педагог, котрий не визнає ані нашу державу, ані нашу культуру, а належить до „теократичної держави „Свідків Єгови” і хвилюючись жадає приходу армагедону, при якому загинуть у вогні всі противники організації (це всі не – св. єгови та ми з вами) [6,179,269]. Такі вчителі не можуть виховувати в дитині змалечку любов до своєї землі, рідної культури. Доречі, „Свідкам” заборонено святкувати такі свята як Пасха, Різдво та Новий рік. Ці дні в України занесені до державних свят, т. чином організація виступає як асоціальна. Також їм заборонено відмічати дні народження, весілля та інші визначні для кожної людини дати. Дітям з малих літ не подається інформація про історію, культуру свого народу, а навпаки нав’язується зневага до нашого культури через світогляд вчителя-свідка, котрий не признає цю культуру і вважає її сатанинською.
Ставлення до витворів нашої культури можемо розглянути на прикладі яйця-писанки, на якій зображені наприклад, Богоматір чи Спас. Теж саме стосується великої спадщини іконопису. В зв’язку з хибним ставленням до ікони та неосвіченістю в цьому питанні, „Свідки” вважають її за ідола [10,56]. За канонами Православної церкви, той, хто покланяється іконі як ідолу перестає бути православним віруючим, тому що ікона - це вікно у небо, яким ми звертаємось до Єдиного Бога, а тому віруюча людина поклоняється Богу, а не вікну. Шанування зазначених культурних цінностей не буде привите дітям. Існуюча в організації “Свідків” заборона своїм адептам нести військову повинність, виключає виховання дітей в патріотизму та любові до батьківщини. Також відмова вшановувати такі свята як, День Незалежності, День Перемоги та ін. підкреслює зневагу до ветеранів, котрі брали участь в бойових діях, проливали свою кров, аби ми мали змогу жити в вільній державі. Нехтування державною символікою (прапор, гімн України тощо) свідчить про байдужість та неповагу рідного краю. Зазначене виключає підґрунтя для виховування нормальної повноцінної особистості. Додавши до цього психологічну істерію, пов’язану з кінцем світу, який неодноразово відтягується на невизначений час, можна занепокоїтись тим, кому саме ми доручаємо своїх дітей. Так наприклад, за згадками вчителів, діти під час шкільних прогулянок поводили себе неадекватно: був відсутній інтерес до активних ігор та проглядалася певна пригніченість. Це може випливати з нездорового ставлення єговистів до ігор.
Послідовникам „Свідків Єгови” заборонено грати в шахи, тому що гра носить „мілітаристський” характер [7,156]. Зрозуміло, що про дитячу гру „у війну” не може бути й мови. Класний керівник в молодших класах більшу частину часу проводить з дітьми і має великий вплив на них. Отже, його релігійно-світоглядні ідеї будуть прищеплюватись і підпорядкованим йому дітям.
Перелічені вище приклади діяльності неорелігійних організацій в м. Миколаєві, як ми бачимо за поданням Генеральної прокуратури України „Про усунення порушень Закону України „Про освіту” щодо впливу релігійних організацій на навчально-виховний процес” від 20.05.98 за №05/2-49 мають місце і в інших регіонах України , що повинно викликати занепокоєння. Згідно з ст. 63 Закону України „Про освіту”[1] та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.92 р. за №143 „Про невідкладні питання діяльності дитячих навчально-виховних закладів”, заборонено використати не за призначенням установи, заклади освіти, в тому числі надавати їх в користування релігійним організаціям [4].Проте втручання неорелігійних організацій у навчально-виховний процес тривалий час залишалося поза увагою районних відділів освіти. На цей час порушене у статті питання ускладнюється внесенням змін у чинне законодавство[2;3], і як тому наслідок, скасування Постанови Кабінету Міністрів України „Про невідкладні питання діяльності дитячих навчально-виховних закладів” від 23.03.92 р. за №143.
Використана література:
1. Liga.net. Закон України „Про освіту” від 23.05.94 р. №1060-ХІІ.
2. Liga.net. Законом України від 29.06.2004 р. N 1911-IV.
3. Liga.net. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 04.10.92 р. № 2269-ХІІ.
4. Liga.net. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.92р. №143 „Про невідкладні питання діяльності дитячих навчально-виховних закладів”.
5. Внимайте пророчеству Даниила. – Watchtower Bible and Tract Society of Pennsylvania. – 1999. – с. 320.
6. Дворкин А. Псевдохристианская секта «Свидетели Иеговы». – Санкт-Петербург. – 2002. – с. 160.
7. Дворкин А. Сектоведение. – Нижний Новгород. – 2002. – с. 816.
8. Джон Макдауэлл, Дон Стюарт. Обманщики. – М., 1993. – с. 224.
9. Учись у великого учителя. – Watchtower Bible and Tract Society of Pennsylvania. – 2003. – с. 250.